Найдивніша страховка в історії, за яку люди реально платили гроші

Уявіть собі момент: ви сідаєте за стіл із брокером, і замість того, щоб обговорювати класичні авто чи житло, він починає говорити про те, що вашу особу можуть викрасти прибульці. Так, саме прибульці. І, більш того, він тримає в руках договір — справжню страховку на випадок викрадення іншопланетянами. Ви смієтеся? Мало хто повірив би, але страхування від викрадення прибульцями дійсно існувало, і люди купували його цілком серйозно. Ще дивніше: страхові компанії на цьому заробляли гроші і навіть рекламували поліси, як абсолютно життєздатні продукти. Це не сюжет науково-фантастичного серіалу, а сторінка економічної історії, де страх і гумор йшли рука об руку.

Історія страхування має кілька дивних сторінок, де межа між абсурдом і реальністю стирається. Люди завжди боялися невідомого, і страх був найкращим товаром. У ХХ столітті, коли телебачення почало транслювати історії про НЛО та контакти з прибульцями, кілька страхових компаній вирішили: «Чому б не створити продукт для тих, хто боїться, що його викрадуть?». Поліси пропонували компенсацію у випадку, якщо людина раптом зникне на невідомий термін у невідомих обставинах, залишивши родину без свого прибутку. Уявіть собі шок родичів, коли вони читали дрібний шрифт: «Компенсація на випадок викрадення прибульцями, підтверджена свідченнями очевидців або відеозаписом». Так, відеозапис. У 1950-х.

---

Як страхування від НЛО стало бізнесом

Все почалося у США, у період після Другої світової війни, коли люди масово дивилися в небо і бачили дивні об’єкти. Уявіть, що це був час Холодної війни, коли паніка могла зростати на хвилях будь-яких чуток. Компанії зрозуміли, що можна продавати не просто поліс — а емоцію, безпеку і відчуття контролю над всесвітом. Поліси були найдивовижнішими: вони покривали викрадення не лише інопланетянами, але й можливу неповагу прибульців, фізичні травми, а в деяких випадках навіть «психологічний стрес від контакту».

Один із найвідоміших випадків — страховка, укладена у 1959 році в Мічігані. Чоловік купив поліс на суму 10 000 доларів (досить значна сума на той час) з умовою, що якщо його заберуть на іншу планету, страхова виплатить родині компенсацію. Цікаво, що поліс включав пункт про «захист від шантажу з боку прибульців», бо брокер не міг упевнитися, що інопланетяни будуть доброзичливими. У рекламі навіть писали: «Якщо НЛО забере вас, не хвилюйтеся — ваша родина отримує виплату!».

Інший курйоз трапився в Лондоні у 1970-х. Там компанія пропонувала страховку від «контакту з позаземними істотами», що включала не лише викрадення, а й можливу загрозу перетворення на експериментального піддослідного. Поліс можна було оформити онлайн (для тих, хто мав доступ до раннього комп’ютерного сервісу) або поштою, а у комплекті йшов брошурований довідник: «Як поводитися під час викрадення» з іронічними порадами на кшталт «Не намагайтеся вести переговори з прибульцями, використовуйте лише гумор».

Зрозуміло, що більшість людей купувала поліси скоріше як жарт або екстравагантний подарунок друзям, але деякі сприймали це серйозно. Серед них були науковці, письменники та навіть кілька бізнесменів, які вважали: якщо прибульці існують, то чому б не захистити себе від фінансових наслідків їхніх дій?

---

Коли фантастика зустрічається з юридичною реальною

Цікаво, що страхові компанії на цьому сміху заробляли цілком реальні гроші. Умови були прописані настільки хитро, що навіть у разі «викрадення» виплати отримати було майже неможливо. Пункти про доказ викрадення, свідчення очевидців, медичні записи та навіть поліційні звіти створювали ефект, який страхова називала «легальним гумором». Більшість полісів залишалася активною формальністю, яка не потребувала реальних виплат, але дозволяла страховику заробляти на паніці та цікавості людей.

Серед курйозів — поліси від зомбі-апокаліпсису, пришельців та навіть «падіння метеоритів на голову». Паралельно з класичним страхуванням житла та авто, це була ніби окрема нішка для екстравагантних або трішки параноїдальних клієнтів. У рекламних брошурах писали: «Купуйте поліс від викрадення інопланетянами і спіть спокійно, навіть якщо прибульці прилетять прямо у ваш сад».

Майже всі ці поліси вийшли з обігу до 1980-х, бо страхові регулятори вирішили, що ринок має серйозно контролювати продукти, а витрати на маркетинг таких дивакуватих продуктів перевищували прибуток. Проте іноді на аукціонах можна знайти оригінальні договори: дрібний шрифт, сувора юридична мова, і внизу рядок: «Страхова компанія не несе відповідальності за відсутність прибульців на момент укладання договору».

Сьогодні такі поліси — це радше історичні курйози, предмети колекцій і жартівливі кейси у курсах з історії страхування. Вони показують, як страх і уява можуть створювати бізнес, який одночасно смішить і лякає. Можна уявити, що у ХХІ столітті хтось би спробував щось подібне для фанатів кіно чи гіків: «Поліс від викрадення марсіанами під час Comic Con» — і чому б ні? Історія страхування має безліч таких дивних сторінок, які доводять: межа між страхом і гумором — дуже тонка, а людська фантазія не знає меж.

---